 Хóростків — місто Гусятинського району Тернопільської області, положене на Зах. Поділлі над р. Тайною (сточище Дністра). Центр міської ради, якій підпорядковане село Карашинці. До Хоросткова приєднано село Вибранівка. Розташоване за 31 км від райцентру, залізнична станція.Населення — 7198 осіб (2007), у 1966 — 7600 мешканців.Є Хоростківський дендрологічний парк.
В ході розкопок протягом 1889-92 років польський вчений, Готфрид Оссовський, зробив ряд знахідок, в тому числі кам'яні гробниці у вигляді продовгуватих скриньок виготовлених з шести великих кам'яних плит а також безліч дрібних плит, вбудованих у ґрунт. На думку польських археологів, знахідки, в тому числі гробниці датуються до нашої ери.
Хоча те, що у місті знайдено пам'ятки подільської групи підкарпатської культури шнурової кераміки та курганні поховання доби ранньої бронзи, говорить про набагато давнішу історію поселення. А ще краєзнавець початку ХХ століття Богдан Януш писав, що у 1868 році у Хоросткові розкопано могилу з двома скелетами у сидячій позі, а при них — три сокири і крем'яне долото, а ще два глиняні горщики. Знахідку передали до музею Любомирських.
Дотепер біля перехрестя доріг з Хоросткова до Копичинців видніються три кургани. В одному з них, прикритому вапняковою плитою, були кістки, посуд та бурштинова прикраса.
Перша писемна згадка — 1340.
1565 згадане як містечко у зв'язку з наданням королівського привілею. Поселення було переведене у володіння магнатів Якуба і Юрія (Єжи) із Струсова. Струси володіли Хоростковим на праві «голого доживоття», 1578 Хоросткову надали обмежене магдебурзьке право, 1628 згадане як приватне місто.
Наприкінці 16 — на поч. 17 ст. тут набули розвитку окремі види ремесла, особливо ткацтво і кравецтво. Значних розмірів досягла торгівля. Основним заняттям населення було землеробство. В містечку проживало близько 70 міщанських родин.
На початку 1600-х власники Хоросткова — Калиновські збудували замок.
В 1625 році поселення потрапляє у власність магнатів Єжи і Марціна Калиновських. За десятиліття Хоростків згадується уже в статусі містечка, поруч з яким розміщувалося однойменне село.
Під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького зазнав значних спустошень.
У 1650 р. татари, напавши на Хоростків, спалили понад 300 будинків і вщент пограбували містечко.
У XVIII столітті урожайні землі навколо Хоросткова та саме місто перейшло до багатого та впливового магнатського роду Сангушків, а наприкінці того ж століття місцевість купив граф Юзеф Каласантій Левіцький гербу Рогаля. Його син уфундував у місті парафіяльний костел (не зберігся до наших днів), грекокатолицький храм (зберігся, читайте нижче) та неоготицьку цвинтарну каплицю, призначену на родинний мавзолей (теж є, теж читайте нижче про неї). З хоростківського ключа з численними селами створив ординацію, був її першим ординатом, а потім передав її у спадок дочці Софії, дружині графа Вільгельма Станіслава Сєміньського. Нечастий випадок: граф взяв друге прізвище — прізвище дружини, і тсав Сєміньським-Левіцьким. Останнім представником цього роду, що мешкав у родинному гнізді до 1939 р., був граф Ян Станіслав Сєміньський-Левіцький.
За часів Австрії Хоростків зберіг статус міста, належав до Тернопільського, після 1816 — до Чортківського циркулу.
Наприкінці 18 ст. Хоростків став значним торговим центром. Тут проводилися дві ярмарки на рік та щотижневі базари. Торгували здебільшого хлібом, худобою, полотном та поташем. Центр був забудований крамницями та шинками, хати на окраїнах нічим не відрізнялись від сільських мазанок.
Від 1795 в місті щорічно відбувалося 18 річних та 52 тижневих ярмарки.
1820 року в Хоросткові налічувалося 483 двори, проживало близько 3 тис. чол. В 1890 році проведення залізничної лінії Тернопіль-Копичинці, яка пролягла через поселення, значно сприяло розвиткові економіки містечка. Оздобою міста була ратуша, а також неоготицький костел (1872), високі вежі якого були видні вже здалеку.
1855 року тут відкрито трикласну (тривіальну) школу, в якій до 1871 року учнів навчав всього один учитель.
У 1906 р. в Хоросткові були відділення 7 різних кредитних і страхових компаній, торгово-промислового і кредитно-комерційного банків, діяли молочарня, броварня, гуральня, невелике підприємство содової води, що належало графові Сєминському-Левіцькому.
Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства.
5 липня 1941 — 19 березня 1944 — під німецько — нацистською окупацією.
1943 у Хоросткові нацисти знищили понад 500 євреїв; у липні того ж року через Хоростків проходили партизанські з'єднання Сидора Ковпака.
| 
